На сучасному етапі розвитку освіти відбуваються глобальні зміни, що вимагають нових підходів до управління навчальними закладами. Пріоритетними серед таких підходів є впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, які мають забезпечити ефективність навчально-виховного процесу й вдосконалення підготовки підростаючого покоління до життя та професійної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві.

У Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті зазначено, що розробка і запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій визначається як стратегія прискореного, випереджувального інноваційного, розвитку освіти і науки яка повинна забезпечувати умови для самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя. Інформатизація середньої освіти передбачає впровадження і опанування педагогічними працівниками сучасних інформаційних технологій та спрямована на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу шляхом створення єдиної інформаційної структури.

Отже на сучасному етапі інформатизації освіти навчальний заклад із своєю надзвичайно складною системою служб та підрозділів перетворюється на  відкритий освітній простір, орієнтований не на відтворення, а на розвиток. Відповідно й від педагога вимагається активно ініціативним у впровадження інноваційних процесів у освітню практику.

Для допомоги у подоланні суперечностей між фактичним рівнем професійної компетентності педагогів нашого закладу і необхідними в умовах модернізації освіти впродовж 2010-2013 р.р. творчою групою вчителів було розроблено та впроваджено трирівневу модель формування ІКТ компетентностей педагога.

 Але, як виявилось, завдяки потужному впливу інформаційно-комунікаційних технологій на діяльність школи, робота над моделлю потребує оновленого погляду та нових форм реалізації її складових. Особливо це стосується такої складової педагогічного рівня як «Активна участь у роботі педагогічних мережевих спільнот». Ця складова є найбільш динамічною, орієнтованою на опанування роботи з ресурсами що постійно оновлюються та відповідно потребує від педагогів володіння навичками освоєння вдосконалених інформаційно-комунікаційних технологій. Робота педагогів на останньому, педагогічному рівні, зумовлює активну пізнавально-експерементальну діяльність у векторі використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. 

 Ця діяльність нерозривно пов'язана з розвитком комп'ютерних мереж. Мережеві технології активно використовуються в житті як в професійній діяльності, так і в побуті. Мережеві засоби створили істотно нові -  мережеві технології обробки інформації. Такі технології дозволяють спільно використовувати ресурси – пристрої, що друкують, накопичувати інформацію великого об’єму в Internet, бази даних, відео і аудіоконтенти. Найсучасніші і перспективні способи роботи в мережі пов'язані з використанням колективного розподілу праці при спільній роботі з інформацією – розробці різних документів і проектів і т.д. Але підтримка учителями роботи мережевих спільнот, що відносяться до сучасних соціальних сервісів, полягає не тільки в перегляді ресурсів, а й створенні та завантаженні власних, здійсненні обміну досвідом, об’єднані у мережеві тематичні кола. Здійснення таких операцій у напрямі інформатизації професійної діяльності потребує готовності до постійної мобілізації та усвідомлення потреби у саморозвитку за такими показниками:

• самомотивація до запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічну практику;
• поінформованість про новітні інформаційно-педагогічні технології;
• налаштованість на експериментальну діяльність.

Отже очевидна потреба подальшої розбудови складової моделі ІКТ-компетентного вчителя, а саме організація системної роботи педагогів у мережевих спільнотах професійного напрямку та створення автоматизованого робочого місця. Для реалізації цієї потреби найбільш вдалою, на наш погляд, є така форма методичної роботи як творча лабораторія із залучення вчителів, які за результатами моніторингу мають найвищі мотиваційні показники та достатній рівень володіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями. Ці технології дадуть педагогам та учням широкі можливості розвиватись, а шкільному методичному об’єднанню - забезпечить автоматизацію ведення діловодства, полегше внесення змін, нових даних у вже існуючих матеріалах, сформує інформаційну інфраструктуру школи та забезпечить інформаційну взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу.

Якщо ви бажаєте щоб педагогічна праця давала вчителям радість,  щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалося на нудну,одноманітну повинність,  введіть кожного вчителя на щасливу стежину дослідника

В. Сухомлинський

Творча лабораторія

«Модернізація роботи шкільних методичних об’єднань засобами інформаційних мережевих технологій на прикладі методичного об’єднання природничо-математичних дисциплін».

Зміст

1. Склад
2. Мета
3. Завдання
4. План реалізації
5. Очікувані результати
6. Засідання творчої лабораторії
7. Робота в період між засіданнями

Мета:

• допомагати вчителям у реалізації актуальних завдань розвитку освіти;
• активізувати творчий потенціал вчителів у галузі використання можливостей мережі Інтернет з метою удосконалення і підвищення їх професійної компетентності;
• розвивати інформатичні компетентності вчителів в галузі створення та використання освітніх продуктів on-line;
• удосконалювати методику застосування ресурсів мережі Інтернет у професійній діяльності;
• продовжувати пошук нових високоефективних форм методичної роботи;
• виконання експериментально-дослідницької діяльності;розвиток інформаційно-дослідницької культури.

Завдання:

• вивчити нормативні та інструктивно-методичні матеріал щодо використання мережевих технологій у педагогічній діяльності;
• підготувати методичні рекомендації з питань організації роботи шкільного методичного об’єднання у мережевих спільнотахпрезентація досвіду роботи членів творчої лабораторії;
• провести тренінги для удосконалення навичок педагогів з використання інформаційних технологій;
• аналіз результатів.

План реалізації (поетапний)

І. Підготовчий (діагностико-організаційний):

• виявлення існуючих науково-методичних проблем, нерозв’язаних завдань, встановлення причин їх виникнення, можливих шляхів їх усунення, оцінка для цього наявних можливостей та ресурсів;
• аналіз якісного складу педагогічних кадрів;
• діагностування, визначення тих педагогів, яких цікавить дана проблема;
• визначення науково-методичної проблеми, над вирішенням якої буде працювати творча лабораторія, обґрунтування її актуальності;
• вивчення науково-педагогічної, методичної літератури із визначеної проблеми;
• розподіл обов’язків між членами творчої лабораторії;
• складання плану роботи, визначення мети, завдань діяльності творчої лабораторії;
• розробка змісту діяльності творчих груп.

ІІ. Практичний:

• вивчення проблеми;
• розробка рекомендацій, порад щодо застосування в практичній діяльності результатів роботи творчої лабораторії;апробація набутого досвіду, напрацьованих рекомендацій тощо; 
• корекція у процесі практичного застосування;
• моделювання власного досвіду.

IІІ. Результативно-консультативний:

• визначення результативності діяльності творчої лабораторії;
• поширення напрацювань творчої лабораторії, в масову практику;
• допомога педагогічним працівникам, яких зацікавила дана проблема;
• підведення підсумків роботи та визначення перспектив на подальше існування творчої лабораторії.

Очікувані результати

• спонукання педагогів до участі в організації єдиного інформаційного простору закладу;

• обмін досвідом, взаємопідтримка та співробітництво;

• розповсюдження успішних педагогічних практик;

• організація формального та неформального спілкування на професійні теми;

• ініціація віртуальної взаємодії для подальшої взаємодії поза мережі;

• підвищення педагогічного рівня ІКТ-компетентності вчителів закладу;

• активна підтримка учителями нових освітніх ініціатив.